Анастасія – 3D візуалізатор, фрілансер 

До війни я писала сценарії

Мене звати Анастасія. Я з Кривого Рогу, жила в Києві, вчилася на сценаристку. Обожнювала творчість, вигадувала історії, писала тексти — здавалося, що житиму в мистецтві. Але з початком війни я опинилася у Франції. Без упевненості, без стабільності, без розуміння, чим займатись далі.

Я працювала в готелі — зранку до вечора. Це була важка фізична праця. Але тоді з’явилась реклама курсу з 3D-візуалізації. Я глянула — і зрозуміла, що це мій шанс змінити напрям. Мені сподобалося, що це близько до творчості, і водночас — дає змогу працювати віддалено. Це було для мене вирішальним, бо я не знала, де житиму завтра.

Чому обрала саме цей курс

Я шукала щось практичне. Мене привабило, що курс короткий, доступний за ціною, з реальним працевлаштуванням. Це був мій перший досвід у 3D. Не було страху — було відчуття, що настав час нарешті спробувати.

Після роботи в готелі я приходила додому і навчалася. Було нелегко, але я розуміла, заради чого це роблю. Я міняла важку фізичну працю на інтелектуальну, творчу й більш гнучку. Було приємно, що куратори відповідали, допомагали, підтримували, коли щось не виходило.

Як я вивчила 3ds Max

До цього я ніколи не працювала з 3D. Спершу боялася, що буде занадто складно. Але з уроків усе було зрозуміло: покроково, без зайвої теорії. Я вела конспекти, зупиняла відео, поверталась до незрозумілих моментів.

Окрема вдячність за поради по рендеру — одна помилка з пересвітами псувала все, і коли куратор пояснив, як це виправити, я ніби прозріла. Найбільше прокачалась у витривалості: навчилась сидіти довго і зосереджено працювати. Це була хороша тренування мозку.

Перші замовлення — вже на 3-й день

Я закінчила курс і вирішила не зволікати. Розіслала повідомлення 20+ знайомим, які мали бодай якесь відношення до дизайну, архітектури чи реклами. Просто написала: “Я тепер роблю 3D, можу допомогти”. І — вуаля. Уже на третій день отримала відповідь і домовленість про перше замовлення.

Мене попросили зробити візуалізації для будівельної компанії — понад 100 моделей. Робота була об’ємною, але дуже цікавою. За перші два замовлення я вже заробила $2000 — і це ще до того, як отримала зарплату в готелі.

Про гроші, ризики та “окупність”

Я окупила курс і ще 2500 євро в ноутбук. Було страшно. Але вже за два місяці все повністю окупилось. Перші чеки — $200–300, потім більші. Я не шукала “ідеального моменту”, я почала одразу. Мені було важливо — мати свою справу й контроль над часом.

Що було найважчим

Найбільше боялася не встигнути в дедлайни. Завжди здавалося, що не буде достатньо часу або якість не підійде. Але настав момент, коли я просто почала довіряти процесу. Якщо не знаю — запитую куратора. Якщо страшно — роблю поетапно. І працює.

Мені не було легко — чужа країна, інша мова, відсутність стабільності. Але було бажання. І тепер я знаю точно: якщо змогла я — зможе будь-хто. Головне — почати.

Чому 3D — це перспективно

Для мене 3D — це не просто професія. Це база для десятків напрямів: відеоігри, анімація, реклама, NFT, архвіз. Тепер, маючи знання в 3ds Max, я відчуваю себе впевнено — можу розвиватись у будь-який бік.

Крім того, візуалізація — це завжди про поєднання техніки й творчості. Мені, як людині з креативним бекграундом, це дуже близько. Можна і точність проявити, і щось своє додати, стилістичне, візуально красиве.

“Зараз я вирішую, коли прокидатись, коли лягати спати. Якщо хочу — можу відпочити вдень або зустрітися з друзями. Я не люблю працювати “на когось”, і тепер не мушу. Це свобода, яку я дуже ціную.”

Моє головне “чому”

Я не хотіла знову опинитися в ситуації, коли не знаю, за що жити. Мені потрібно було відчути контроль — над грошима, над часом, над життям. І я його отримала.

Якщо коротко: я замінила нестабільну фізичну роботу на стабільний творчий фриланс. Маю дохід, гнучкість, спокій і розвиток. Усе завдяки тому, що не злякалася зробити перший крок.