Юлія – 3D візуалізатор, фрілансер
ТОЧКА А — ТОЧКА Б
- Робота: Робота в теплиці в Німеччині, безробіття в Канаді
- Освіта: Хіміко-технологічний факультет КПІ (кинула через війну)
- Досвід: Нульовий. Без знань англійської
- Фінанси: Повна фінансова нестабільність
- Професія: 3D-візуалізатор на фрилансі, портфоліо, реальні проєкти
- Перший клієнт: Через випадкову рекомендацію подруги → дизайнер-початківець → перше замовлення
- Фінанси: Від $0 → перші заробітки → 50% вартості курсу відбито за перше замовлення
- Фокус: Сформоване портфоліо, робота в 3ds Max, розуміння ціноутворення, впевненість у собі
Як усе почалося
Привіт! Мене звати Юлія, я з маленького містечка Тетіїв на Київщині. Мені 22 роки, і я хочу поділитися своєю історією — про те, як я з людини без досвіду, знання мов і розуміння, що робити далі, стала 3D-візуалізатором.
Я ніколи не планувала таке життя. Вчилася в КПІ на хіміка, але карантин і війна перекреслили всі плани. Ми з сестрою опинилися на важкій фізичній роботі в Німеччині. Я збирала огірки в теплицях, день у день одне й те саме, втома, біль у тілі й у серці. Я хотіла одного: змін.
Вибір і навчання
Я завжди любила гарні інтер’єри, дизайн. В Інстаграмі мені постійно траплялась реклама курсів з візуалізації. Довго вагалася, боялась: «Це не для мене», «У мене не вийде». Але щось всередині мене не давало спокою.
Після переїзду до Канади ми знову зіткнулися з труднощами: роботи немає, англійська — майже нуль.
Я почала гратися з Homestyler, це така програма для візуалізації на телефоні, просто створила будиночок мрії. Просиділа за цим цілих 12 годин і тоді зрозуміла: це мені подобається. Це моє.
Я повернулася до думки про курси. Було страшно купувати його. Але я сказала собі: або зараз, або ніколи. І купила повний курс.
Злети, падіння і перші перемоги
Спочатку я вчилася запоєм: по сім-вісім уроків на день. Але згодом натхнення згасло. Важко було бачити тільки кубики й базові моделі. З’явилися думки кинути. Але я змушувала себе йти далі — по одному уроку, по кроку. І це спрацювало.
Коли я зробила свою першу справжню вітальню і здала іспит, я плакала від щастя. Це було відчуття перемоги над собою. Я отримала сертифікат — і це був мій перший диплом у житті, який я здобула сама.
Юлія перейшла від фізичної роботи до креативної професії.
За ноутбуком в Канаді замість теплиць у Німеччині.
Перше замовлення: страх і натхнення
Я показала в Інстаграмі сертифікат, свої перші роботи, і якось моя подруга скинула мені контакт дизайнера, яка шукала візуалізатора. Я боялася: а раптом не зможу? А раптом зроблю не так? Але вирішила ризикнути.
«Очі бояться — руки роблять.»
Я працювала над цим першим проєктом тиждень: дні й ночі, без відпочинку. Це була робота без чіткого технічного завдання, але я кайфувала. І отримала свою першу оплату! Це був момент, коли я зрозуміла — я на правильному шляху.
Друге замовлення і перші помилки
Друге замовлення — салон нарощування волосся. Я вже була трохи впевненіша, але припустилася помилок: занизила ціну. Тільки потім, коли дійшла до уроків про ціноутворення, зрозуміла це. На щастя, наступного разу я вже підняла вартість і змогла заробити більше, витрачаючи менше часу.
Я створила дві версії проєкту: просту і дорожчу. Замовниця обрала бюджетну. Робота була складною: довелося шукати нестандартні текстури, рендерити проєкт по 14 годин на ноутбуці. Але я зробила це.
Моє робота з 3ds Max
Я працюю у 3ds Max, використовую V-Ray, вчуся працювати з текстурами, освітленням, матеріалами. Я записую конспекти, роблю малюнки, щоб нічого не забути. Іноді доводиться сидіти годинами над однією моделлю, але це того варте.
Мій комп’ютер — мій друг і ворог одночасно. Рендери довгі, ноутбук гріється, але я продовжую. Я кайфую від процесу.
Моя мрія — навчитися створювати власні 3D-моделі, опанувати екстер’єрну візуалізацію, зробити своє портфоліо ще сильнішим.
Що я зрозуміла і що пораджу іншим
Моя головна порада — не бійтеся. Просто робіть. Беріть перші замовлення, навіть якщо страшно. Всі колись починали з нуля. Не варто чекати ідеального моменту — його не існує.
Ще одне — не поспішайте. Іноді все йде повільніше, ніж хочеться, але головне не зупинятися. Поступово знання відкладаються, з’являються перші проєкти, і з кожним разом ви стаєте сильнішими.
Я знайшла те, що люблю. І навіть якщо поки замовлень небагато, я знаю — це тільки початок. А далі все буде тільки краще.
